| Головна » Статті » Мої статті |
Літо в нашому Перечину
 Літо - це весела пора , коли діти відправляються на відпочинок. Багато дітей роз’їжджаються по літніх таборах. Така можливість випала і нам, але ми потрапили у незвичайний табір, а в християнський. Відпочивали ми у Пасторочному центрі , у місті Перечині. У цьому чудовому таборі ми провели два тиждні , які ніколи не забудемо. Наш відпочинок поділився на дві частини : перший тиждень відпочивала тільки молодь , а вже наступний був присвячений дітям. Перший тиждень можна назвати легшим. Ми самі були відпочиваючими , і мали своїх аніматорів , які відносились до нас дуже турботливо. Цими близькими людьми для нас стали два семінаристи – Юрій Гал та Руслан Стрижак, а також просто хороша дівчина – Вікторія Головачко. Саме вони складали для нас програму , допомагали у конкурсах , і підготовлювали до молитви та сповіді. Також не можемо не згадати і не подякувати за прекрасний день проведений у Невицькому. У нас була екскурсія по старовинному замку , після чого ми відпочивали біля річки , де купалися та загорали на сонечку. Як справжня християнська молодь ми кожен день молилися , читали Святе письмо та не раз бували у костелі. Але як не дивно , все це було зовсім не важко , адже ми це робили не примусово , а з любові до Бога. За цей тиждень ми зрозуміли життя , і стали ближчими до Господа. Також стали ближчими один до одного , і подружилися ще більше. Звичайно , цей час не пройшов даремно і ми багато чого навчилися.   Другий тиждень став для нас трішки важчим та відповідальнішим , адже ми самі стали аніматорами для дітей. Тільки тоді ми по – справжньому зрозуміли , що не так уже й легко доглядати за ними. Та незважаючи на це , ми дуже полюбили дітей про яких піклувалися , вони були слухняні настільки , наскільки могли. Атмосфера в таборі була наповнена радістю, любов’ю і турботою один про одного. Діти надзвичайно подружилися і допомагали товаришам у всьому. Кожен день наші янголятка були задіяні у різних конкурсах , змаганнях та естафетах. Часто ми всі разом ходили на стадіон , де дуже весело проводили час. Останній вечір пройшов для всіх цікаво , так як ми організували для них концерт та дискотеку , яку вони з нетерпінням чекали цілий тиждень. Однак попри всі веселощі та забави ,у дітей на першому місці була молитва , і звичайно вони кожен день ходили на службу до костела. Надіємось , що цей тиждень не пройшов просто так, і у їхніх маленьких сердечках віра стала ще сильніша. За всі ці чудові дні, які залишаться у нашій пам’яті назавжди, ми від щирого серця хочемо подякувати отцю Антону. Він надзвичайно старався про нас, проводив з нами багато свого дорогоцінного часу і став для нас усіх другим батьком. Також хочемо подякувати сестрі Кларисі, яка зібрала нас усіх разом, терпіла такими, які ми є, і була до нас дуже доброю, чуйною та лагідною. У цьому їй допомагала наша улюблена сестра Улріка, і ми їй також дуже вдячні. Не можемо не згадати наших кухарок – тьотю Таню та тьотю Іру, які для нас смачно готували, і завдяки їм ми почувалися, як удома. Дякуємо вам, наші дорогі, за все , що ви для нас зробили. -- VIKA THYHAK.
| |
| Переглядів: 604 | |
| Всього коментарів: 0 | |