Міністрант
- це той, хто служить.
Саме слово "міністрант" походить від латинського (ministrare) - служити, "ministrant" - прислуговуючий.
Міністрант - це особа (зазвичай хлопець шкільного віку) прислуговуючий священику під час меси та інших богослужінь, який виконує доручені йому літургійні функції.
Старі правила забороняли священику відправляти Св. Месу самому, без присутності міністранта, який відповідає і служить. Папа Григорий IX (1227 - 1241 рр) згадує про це в листі до єпископа Оксфорду.
Для пояснення цього обов'язку перелічували різні потреби:
1. участь у діалогічних частинах Святої Меси
2. присутність міністранта як певна допомога для старших священиків
3. міністрант як представник вірних
4. зберігання спільного характеру Євхаристії.
До XVI. ст. в Католицькій Церкві обовязки міністранта виконували особи посвячені в малі чини. В 1570 р. папа Пій V. дозволив прислуговати священику, чоловікам непосвяченим в малі чини.
Другий Ватиканський Собор в конституції Sacrosanctum Concilium виділив служіння міністранта, як одну з літургійнних функцій. А згідно Кодексу Канонічного Права 1983 р. обовязки міністранта може виконувати кожний мирян - католик.
Послуга біля вівтаря не звільняє міністранта від участі в літургії, навпаки вона повинна бути ще повнішою. Він є учасником літургійного зібрання, та має певну доручену йому функцію. Його участь має бути свідомою, чинною та плідною. Серед різних функцій літургійної послуги існують такі, котрі становлять невід'ємну складову частину кожної послуги при вівтарі, тому завжди потрібно брати іх до уваги. Від них зележить, чи ця діяльність повністю заслуговує назви "літургійної послуги"
семінарист Юрій ГАЛ
- це той, хто служить.Саме слово "міністрант" походить від латинського (ministrare) - служити, "ministrant" - прислуговуючий.
Міністрант - це особа (зазвичай хлопець шкільного віку) прислуговуючий священику під час меси та інших богослужінь, який виконує доручені йому літургійні функції.
Старі правила забороняли священику відправляти Св. Месу самому, без присутності міністранта, який відповідає і служить. Папа Григорий IX (1227 - 1241 рр) згадує про це в листі до єпископа Оксфорду.
Для пояснення цього обов'язку перелічували різні потреби:
1. участь у діалогічних частинах Святої Меси
2. присутність міністранта як певна допомога для старших священиків
3. міністрант як представник вірних
4. зберігання спільного характеру Євхаристії.
До XVI. ст. в Католицькій Церкві обовязки міністранта виконували особи посвячені в малі чини. В 1570 р. папа Пій V. дозволив прислуговати священику, чоловікам непосвяченим в малі чини.
Другий Ватиканський Собор в конституції Sacrosanctum Concilium виділив служіння міністранта, як одну з літургійнних функцій. А згідно Кодексу Канонічного Права 1983 р. обовязки міністранта може виконувати кожний мирян - католик.
Послуга біля вівтаря не звільняє міністранта від участі в літургії, навпаки вона повинна бути ще повнішою. Він є учасником літургійного зібрання, та має певну доручену йому функцію. Його участь має бути свідомою, чинною та плідною. Серед різних функцій літургійної послуги існують такі, котрі становлять невід'ємну складову частину кожної послуги при вівтарі, тому завжди потрібно брати іх до уваги. Від них зележить, чи ця діяльність повністю заслуговує назви "літургійної послуги"
семінарист Юрій ГАЛ
Молитва перед службою Божою
Ось через хвилину приступаю до вівтаря Божого, до Бога радості, який розвеселяє молодість мою. Приступаю до святої служби. Хочу виконати її добре. Прошу твоєї ласки Господи Ісусе, щоб був я уважним, щоб думка моя була захоплена тобою, очі звернені на вівтар, а серце відкрите тільки тобі. Амінь.
Молитва після служби Божої
Боже!Доброта твоя покликала мене до твої служби. Зроби, щоб я освячений участю в твоїх Святих Таїнствах, через сьогоднішний день і все своє життя йшов тільки дорогою спасіння. Господи, ще маю прохання: дай, щоб деякі з нас стали твоїми святими священниками. Амінь.