“ЖИВИ І ДАЙ ЖИТТЯ - ДАВАЙ СЕБЕ ІНШИМ”
( ПАПА ФРАНЦИСК )

Цього року на щорічну Дієцезальну Зустріч молоді Закарпаття, зібрала нас парафія святого Августина та отці Місіонери св. Вікентія де Поль в м. Перечин, розпочавши програму Св. Месою.

Радісно було дивитися, як сучасна молодь та діти стоять на колінах у храмі, просячи про благодаті і прославляють Господа співом та своїми серцями. Відразу після завершального благословіння сестра Марта з Києва розповіла нам про історію походження і створення Чудотворного медальйону, яку доповнила презентацією і власними свідченнями сили Чудотворного медальйону, після чого кожен з присутніх отримав листок і ручку, де мав змогу написати свої власні прохання для себе та ближнього, а також отримав Медальйон, щоб просити Діву Марію про ті благодаті, яких люди не просять, щоб ЇЇ перстені знову засяяли.. Дякуємо, сестричко, за свідчення віри! Далі нас нагодували група жінок милосердя (АІС) смачним обідом та дали трошки вільного часу для відпочинку, але для нас це змога ближче познайомитись спитавши: “Може чаю?”)), а також це був час для підготовки сценки на довільну тему, але зі Святого Письма, яку презентувала кожна парафія проявивши свою фантазію, світогляд та гумор, починаючи з Старого Завіту і закінчивши майбутнім)) Потім у храмі ми зосередилися над конференцією, де отець Владислав  наголосив, що маємо жити для інших не лише для себе, не у навушниках з музикою, не у своїх інтересах, але жити для інших, віддаватися іншим, служити, чути і бачити те, чого не бачать люди поглинуті сучасним світом, егоїзмом і самолюбством, відкритися на Божу волю і слухати Його тихий шепот: ”Підійди, запитай, допоможи, посміхнися, віддай, покажи що світ може бути інакший, люби”. Після конференції, семінаристи Місіонерської Конгрегації св. Вікентія де Поль, розповіли про покликання та показали прекрасну презентацію: “Яке моє покликання?”. Далі була вечеря і Хресна дорога, яку ми пережили наживо, ніби повернулися у часи Ісуса Христа. Молодь піднімалася по горі стояння за стоянням, зображуючи пантомімою все що відбувалося, йшли за Ісусом, який ніс важкий хрест… Думаю на якусь мить кожен похиливши голову сказав : ”Невже це за мене? Вибач мені, Господи!” Велика подяка Філіпові, який був у ролі Ісуса Христа, бо він всю скалисту дорогу йшов з хрестом босий і настільки сам пережив та передав присутнім ті емоції, що ніхто не залишився байдужим… Але ми всі віримо і знаємо, що третього дня Ісус воскрес! Тому наше завдання- прожити життя так, щоб ставши перед Його обличчям у воротах Вічності, Він з посмішкою сказав: ”Це моя улюблена дитина, я на тебе чекав!” Дякуємо щиро усім тим, хто спричинився до організації Зустрічі молоді, а також всій молоді яка зібралась і брала участь в цій зустрічі та присвятила свій час, сили та терпіння Богу! І звичайно, заохочуємо всіх Вас, які мають змогу приїхати наступного разу! Не занедбуйте жодну можливість, яка би вона не була, ніколи не знаємо що і де можемо почути і наскільки це може змінити наше життя.. Головне бажання...

               Зустрінемось в Перечині!:)