З чудовим настроєм і радістю в душі 12-го червня у Середньому зібралася молодь Закарпаття. Це були парафії з Перечина, Ужгорода, Глибокого, Фрідєшова, Сваляви, Ключарки, а також з Середнього. На початку для нас була приготована невеличка і цікава програма. І що мене найбільше вразило, це конкурс по складанню пазлів. Звісно ж вони були саморобними. Кожен пазл був картинкою до якогось уривка з Біблії. Після чого, ми трішки підкріпилися, бо потратили трохи сил в конкурсах. Також, після вечері, нас всіх чекала велика несподіванка. Сестрички підготували для нас гарну дискотеку, на якій ми змогли весело розважатись. Відбулася також служба для охочих. Разом з Богом та священиком ми відправили святу месу. Після Божої служби нас всіх зібрали для того, щоб ознайомити з програмою на завтрашній день. Ми щиро дякуємо тим сім’ям, які забрали нас до себе додому переночувати.

 О 7.30 ранку всі дружньо зібралися біля костелу. Отець Андрій нас всіх поблагословив, і ми, повні сил та бадьорості вирушили в паломництво. Ми всі повинні були пішки дійти до Анталовець. Цілу дорогу лунали пісні, ми взивали ім’я Боже, розповідали різні історії. З хат виходили люди, щоб подивитись хто ж це йде в таку ранню пору. Ми також були дуже раді, тому що з нами в паломництво вирушив і о. Роджер, і за словами сестричок, це вперше, коли священик йшов разом з нами. Дійшовши до Худльова, ми побачили поляну, на якій було накрито. Нас так чекали сестра Кларіса і Борис. Трохи перекусивши, ми вирушили далі. Під час нашого паломництва о. Роджер сповідав усіх бажаючих.

       Ось на кінець, ми вже побачили табличку з надписом Анталовці… Всі були дуже щасливі, а емоції просто переповнювали нас. З Божою поміччю ми дійшли до костелу св.. Антонія Падевського. Також в цьому костелі храмове свято їхнього покровителя.

У м. Перечин є о. Антон Єдінак, і його покровитель саме св. Антоній. Тож прийміть отче щирі привітання від перечинської молоді. Ми відслужили службу Божу з великою подякою.

    Після, ми на автобусі поїхали до Середнього і роз’їхались по домівках. Звісно ж мить прощання завжди сумна. Від щирого серця хочеться подякувати організаторам цієї зустрічі, бо для кожного з нас це був приємний відпочинок. Також дуже хочеться, щоб і надалі проводились такі зустрічі. Велике дякую!!!.

                                                                                                                                            Автор: Фаліс  Іванна